Морфемний розбір слова причарувавши

1) Здоров я (підмет, іменник) - всьому (додаток, займенник) голова (присудок, іменник).
2)Каву (додаток, іменник) по-східному (означення, прикметник) готують (присудок, дієслово) у (прийменник) піску (обставина, іменник).
3)Я (підмет, займенник) дуже (обставина, прислівник) полюбляю (присудок, дієслово) компот (додаток, іменник) із (прийменник) вишень (додаток, іменник).
4)Гомоніти (підмет, дієслово) з (прийменник) великим (означення, прикметник) начальством (додаток, іменник) було (присудок, дієслово) для (прийменник) мене (додаток, займенник) великою (означення, прикметник) втіхою (присудок, іменник).
5)Найбільша (означення, прикметник) наша (означення, займенник) робота (підмет, іменник) виробити (присудок, дієслово) спільні (означення, прикметник) рекомендації (додаток, іменник).
6)У (прийменник) містах (додаток, іменник) земля (підмет, іменник) одягнена (дієприкметник) в (прийменник) камень (додаток, іменник) и (сполучник) залізо (додаток, іменник).

Тарас Шевченко біографія стисло Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Чернечій (м. Канів).
Джерело: http://dovidka.biz.ua/taras-shevchenko-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua