Одного разу мені на день народження купили велосипед.
Але я міг кататися тільки у себе на подвірьї,тому-що недалеко була дорога і мені не дозволяли батьки виїзджати на вулицю кататися з друзями
І тоді я задумався про те як було би добре якщо б зникли машини і я міг би спокійно їздити по дорогах і нічого не боятися
Мені батьки багато розповідали що траплялися нещастні випадки з дітьки які їздили на велосипедах і їх збивала машина,але я тоді придумав ось що
У нас недалеко був зарослий великий маєток
Я попросив батьків щоб вони зробили там вело-трассу але батьки не погоджувалися бо казали що це надто дорого.Тоді ми з батьками вірішили долучити інших батьків,людей і назбирати кошти.
Ви не повірите але рівно через півтора роки назбирали сумму дуже велику і сталося так що нам вистачило на побудування вело-трасси або по іншому вело майданчика
Етичні категорії гідності і честі займають особливе місце в структурі моральної свідомості, оскільки вони торкаються глибин внутрішнього світу людини і виступають основою моральної культури особистості. Поняття гідності містить в собі уявлення про цінність іедивіда, наскільки у нього яскраво виражене особистісне начало та усвідомлення належності до людського роду. У почутті гідності акумульована самоповага особистості, недопустимість посягань на її суб'єктивність, свободу. Право на гідність є невід'ємним правом кожної людини, і воно зафіксовано у міжнародних документах, зокрема у "Загальній декларації прав людини", прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, яка символічно починається зі спів про те, що yd люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах.
Специфіка гідності як етичної категорії в її імперативно- оціночному характері. Людина повинна поводитися з гідністю, тобто не принижуватись і не дозволяти принижувати себе іншим людям, в які б життєві ситуації вона не потрапляла. Гідність як лакмусовий папірець проявляє те, наскільки поведінка людини відповідає очікуванням відповідно до уявлень про статус та цінність людини. Антиподом гідності виступає пихатість та перебільшена самовпевненість. Межа між самоповагою, моральним задоволенням від виконаних обов'язків та неадекватною самооцінкою дуже крихка, а її порушення викликає напругу у взаємовідносинах, руйнує нормальний моральний клімат. Пихатість, звичайно, не є тотожною виправданій самовпевненості: поза останньою навряд чи людина може діяти належним чином, не губитись у несподіваних ситуаціях. Нормальна, здорова самовпевненість, як правило, стимулює людину до вдосконалення своїх навичок чи то у професійній сфері, чи то в сфері міжлюдських стосунків. Такого роду ситуації вже неодноразово спеціально досліджувались у моральній практиці, в результаті чого були вироблені засоби їх вирішення, спрямовані на розвиток уміння реально оцінити себе, свої можливості, навчитись дивитись на свої дії з позиції загальнолюдського досвіду і повернути втрачену самоповагу.
Думаю підійде?
