Діалог біля криниці чоловіка та жінки 16 реплік

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".  

"Стався до людей так як хочеш щоб ставились до тебе"  - це так зване "золоте правило" є у багатьох народів, не тільки у українців. На мій погляд, воно є цілком логічним. Кожна людина підсвідомо віддзеркалює ставлення інших людей до себе: іншими словами, якщо тобі посміхаються, ти посміхнешся у відповідь, а якщо до тебе хтось ставлиться вороже, ти навряд чи станеш відноситися до такої людини з симпатією.

Тому люди, які ставляться до всіх оточуючих доброзичливо, зазвичай мають багато друзів і просто добрих приятелів. Є й такі, які можenm повести себе агресивно тільки тому, що у них, наприклад, поганий настрій. Такі люди, як правило, не мають друзів і дуже дивуються тому, що їх нихто не любить. Тому й не люблять їх люди, бо вони самі не люблять нікого крім себе.

Тому, якщо хочеш, щоб до тебе ставилися по-людськи, треба самому бути людиною, а не свинею, тобто бути чемним, ввічливим і ставитися до оточуючих доброзичливо. Тоді і люди будуть тобі посміхатися, чемно розмовляти з тобою і ставитися як до друга..