Етюд казка на тему а верби геть понад ставом

батьки з дитинства вчили нас бути ввічливими з іншими людьми. зокрема, вони нас вчили не грубіянити старшим і шанобливо ставитися до молодших. однак, на жаль, це вірно далеко не для всіх людей. є люди, які вибирають хамство головним способом довести людині свою правоту. чи варто засуджувати їх, вони ж так виховані, по-іншому не вміють? у наші дні людина стикається з хамством мало не кожну хвилину свого життя. уявіть собі ситуацію – рано вранці ви, як і колись, зібралися на роботу в піднесеному настрої, зайшли в маршрутне таксі і абсолютно випадково наступили на ногу людині, яка стоїть попереду вас . як поведе себе в даній ситуації культурна вихована людина? безумовно, вона повернеться до вас, щоб подивитися, хто посмів потривожити її хід думок настільки нахабним чином. і тоді ви, дивлячись людині прямо в очі, винувато говорите: “вибачте будь ласка, я не навмисне”, на що людина спокійно відповість вам: “нічого, все гаразд”. зовсім інакше йде справа з людиною некультурною і погано вихованою, для якої хамство – річ буденна. ви навіть не встигнете відкрити рот, щоб вибачитися за те, що наступили їй на ногу, як почуєте на свою адресу: “що ти робиш! зовсім очманіли, топчуться як слони в посудній лавці! і звідки ви такі взялися”. і тоді ви, як людина вихована, розумієте, що з одного боку ви винні, однак з іншого боку ваш вчинок не так жахливий, щоб викликати у співрозмовника настільки агресивну реакцію. отже, напевно, ви неодноразово стикалися з ситуаціями, в яких вам незаслужено нахамили. у даній статті піде мова про те, як людині слід поводитися у випадках хамства з боку інших людей.

Пам'ятник засновникам києва на дніпрі є візитівкою столиці україни, що символізує її багаторічну історію. монумент було відкрито навесні 1982 року в парку на дніпровській набережній біля мосту патона. цю подію до 1500-річчя з дня заснування києва. скульптурна композиція виконана у формі тури, на якій встановлені фігури братів кия, щека, хорива та їх сестри либідь - легендарних засновників стольного града києва. матеріал, з якого зроблено монумент, - це кована мідь, а сам постамент – з граніту. біля підніжжя - організовано невеликий басейн. у столичних молодят існує традиція. у день одруження вони приїжджають до пам'ятника засновникам києва й човен квітами на щастя. вже склалося таке повір'я, що пара повинна стати спиною до монумента й через голову закинути букет у човен. якщо попадання влучне, значить сімейне життя складеться. історична інформація про кия, щека, хорива та либідь згадується нестором літописцем у повісті минулих літ. згідно автора, брати були вражені красою дніпровських пагорбів й вирішили оселитися тут. кий сидів на боричевій горі, щек на горі щековиці, а хорив на третій горі, яка надалі стала іменуватися хоривиця. місто було названо київ на честь старшого з братів. саме хорив, кий, щек та сестра либідь, за переказами, які відбилися в російських літописах 11-12 століть, - ініціювали племінне об'єднання полян, які є засновниками трьох поселень, що пізніше склали місто київ. від легендарних засновників міста в києві залишилася гірка кияниця, вулиця хорива, гора щекавиця, невелика річка либідь. історична інформація про кия, щека, хорива та либідь згадується нестором літописцем у повісті минулих літ. згідно автора, брати були вражені красою дніпровських пагорбів й вирішили оселитися тут. кий сидів на боричевій горі, щек на горі щековиці, а хорив на третій горі, яка надалі стала іменуватися хоривиця. місто було названо київ на честь старшого з братів. саме хорив, кий, щек та сестра либідь, за переказами, які відбилися в російських літописах 11-12 століть, - ініціювали племінне об'єднання полян, які є засновниками трьох поселень, що пізніше склали місто київ. від легендарних засновників міста в києві залишилася гірка кияниця, вулиця хорива, гора щекавиця, невелика річка либідь. є й інші точки зору на давню легенду. декотрі вчені доводять, що ці назви не мають ніякого відношення до імен, а, навпаки, була зовсім самостійні. спочатку місцем для встановлення цієї скульптурної композиції вибрали пілон московського мосту. на початку 70-х років український скульптор в. бородай, відомий за постаментом батьківщини-матері, подарував по невеликому настільного варіанту свого твору, тури з засновниками міста, леоніду брежнєву й володимиру щербицькому. композиція настільки державним діячам, що відразу було наказано встановити її копію на пілоні московського мосту. проте, цій ідеї не судилося втілитися в життя. місце виявилося невдалим: постійні вітри просто-напросто б зірвали постамент, та до того ж скульптуру було погано видно знизу. один із секретарів київського міськкому партії олександр ботвин запропонував провести експеримент й поставити на пілон фанерний муляж скульптури, але її вигляд не вразив вождя. так, 22 травня 1982 року монумент, який носить офіційну назву пам'ятника "летючої либеді", встановили в парку біля мосту патона. його авторами є скульптори в.з. бородай, н.м. ферещенко. у червні 2007 року було проведено реконструкцію території, прилеглої до пам'ятника засновникам києва, а саме було розчищено й облагороджено майданчик перед постаментом. у лютому 2010 року відбулася сумна подія - обрушилися задня частина тури та фігури братів щека і хорива.