Віра – це упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання існування Бога.
Довіра – ставлення до когось, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість.
Що означає вірити
Антон повертався зі школи і дорогою зустрів свою однокласницю Марійку, яка сказала, що його матуся впала зі сходів, зламала ногу і тепер лежить у лікарні.
У приймальному відділенні він побачив татуся і свою старшу сестру Аню. Вони здивувалися: “Звідки ти дізнався?” Антон сказав, що повірив Марійці, тому що вона ніколи ще його не обманювала.
Ми також часто віримо словам, почутим від інших. Але коли нам хтось скаже неправду хоча б один раз, потім важко знову повірити цій людині.
Однак є Хтось, хто завжди каже правду, бо є самою Правдою. Ми можемо Йому вірити і довіряти - це наш Бог, котрий хоче, щоб ми вірили в Нього і цілком на Нього покладалися.
Що таке віра
Слово “віра” вживається в Біблії 239 разів. Це показує нам, якого значення надає Бог вірі. Що таке віра? - Це прийняття Бога через Писання і дія у відповідності з його настановами та заповідями. Біблія пояснює, що всі Божі благословення приходять до нас через віру. Без віри ми не можемо подобатися Богові. У Біблії говориться: “ Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євр.11:6).
Таким же важливим, як і віра, є основа, на якій вона знаходиться. Віра має на чомусь, ґрунтуватись, і це щось має бути істинним. Ось чому наша віра має ґрунтуватись на Слові Божому. Пригадайте Іллю, який довіряв сказаному Господом.
Ми не можемо бачити Бога, але, маючи віру, знаємо, що, справді, існує місце, яке називається небесами. У Біблії говориться: “А віра – то підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євр.11:1). Це означає, що віра показує в реальних речах те, чого ми не можемо побачити. Ми не можемо бачити речі духовного світу, але, віруючи в Слово Боже, знаємо, що вони є реальністю.
Людина, яка має віру, довіряє Богові, незважаючи на несприятливі обставини. Віра та слухняність ідуть поряд. Істинна віра завжди виявляється у послуху. Віруючі є слухняними. Говорити, що ти в щось віриш, але не робити так, як заповідає ця віра, ще не означає вірити. Справжня віра вірить Богові і слухає Його. Віра, яка не слухає Бога, не є живою вірою. У Біблії говориться: “... віра без діл – мертва! ” (Як.2:26).
Ви можете сказати: “Я хотів би мати більше віри. Що мені робити, щоб зміцнити свою віру?” - Віра зростає завдяки пильній, постійній увазі до Божого Слова.
Почніть вивчати Слово Боже старанно, щодня, щоб точно зрозуміти, що Бог промовляє через нього. Вірте йому і застосовуйте у своєму житті. Ваша віра невпинно зростатиме.
У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.
Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким
Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду
Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів
Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.
