Сор по всемирке за 2 четверть 6 класс
​ он у нас завтра будетц

На мій погляд, один лідер, що має всю повноту влади - це і добре, і погано водночас. З одного боку, коли лідер один, рішення приймаються швидко. Якщо вся або майже вся влада сконцентрована в руках однієї людини, то не буде ризику того, що рішення з якого-небудь важливого питання не буде прийняте взагалі або буде прийняте запіздно через розбіжності у думках.

Але, з другого боку, занадто багато залежить від особистості лідера. Навіть якщо на початку свого правління лідер покаже себе мудрим, немає гарантій, що так буде завжди. Є дуже популярний вислів: "Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно". Так свого часу сказав лорд Актон, історик і політичний діяч. На мій погляд, цей вислів дуже правдивий, адже, якщо у людини багато влади, то вона може, як то кажуть, "забронзовіти", тобто почати себе вважати набагато вищою за всіх інших людей та навіть вищою за закони. 

Тому, на мій погляд, правління єдиного лідера - не найкращий б керування. Виборність та змінюваність людей при владі, незважаючи на недоліки, в деякій мірі захищає країну від ризику перетворитися на тиранію. Тому в більшості розвинених країн світу саме така форма правління: влада належить парламентам, і навіть там, де досі існує монархія (наприклад, в Великій Британії, Норвегії або Бельгії), повноваження монарха доволі обмежені.

Сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. На вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. Коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене  засмутило,бо дуже хотілося пограти  у нову гру.   Так я сиділа  дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. Я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. Через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова:-Де?!-Ти бачила?!-А куди пролетіла?!-Куди?!!Я, не розгубившсь, запитала:-Що і куди пролетіло? А вони мені:-Тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди?!Я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала:-Здається туди полетіла щось маленьке  і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба.Усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.Коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. Діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як до маленькій пташці,і я запропонувала:-Давайте віднесемо її до діда Панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам до Діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали:-Веди!-Веди,скоріше!І я відвела усіх до діда. Спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її води...і вона опритомніла. Виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід Панас легко перев`язав його.-Дякуємо вам!Дякуємо!-кричали ми діду. А потім усі і подякували мені:-Дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! Пішли з нами гратися!-Авжеж ходімо! - з радістю сказала я. Так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й до бідній пташці. Це був найкращий день!