Нещодавно я проходила(проходив) повз вулицю свого дитинства повз вулицю Шевченка. У мене проминули усі спогади мого дитинства. Я згадала усіх своїх друзів, різноманітні ігри, дитячій сміх та подерті коліна. Я на це все дивилась і згадувала що ці всі будинкі мені здавалися дуже височезними. А зараз, я розумію шо це звичайнісінькі п'яти-поверхові будівлі. В дитинстві вони були дуже гарними, де були дуже гарні клумби з квітами, де всі діти в них любили ховатися під час гри у хованкі. На цій улиці не дуже багато чого змінилось. Мені дуже подобалась ця вулиця и зараз подобається.
Объяснение:
