Відповідь:
Минали роки… Слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалася торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитись з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна , високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генріх Перший, ставив всього-на-всього хрестик.
Наша історія славна ще і звитяжними боями: впродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й всю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір. Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” й знаємо, що вистоїмо бо за нами правда й славна історія.
Объяснение:
Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні… Не гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться… А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки, Достигають яблука і груші… Добігає до кінця літо-літечко…
