Відповідь:
Думаю, що майже в кожної людини є особистості, яких вона має за взірець. Для когось це відомий актор або музикант, для іншого — успішний бізнесмен, ще для когось — видатний учений або спортсмен.
Мені ж спадають на думку слова відомого французького письменника В. Гюго: „Найбільше щастя в житті — впевненість у тому, що тебе люблять“. Тому для мене завжди були взірцем особистості, які мають цей талант — любити людей, зокрема найближчих, допомагати, піклуватися про них. Адже любов, на мою думку, дає нам відчуття душевного комфорту, захищеності, надихає й окриляє. Це почуття робить світ навколо нас кращим: більш добрим, світлим, радісним. Духовна ж роз'єднаність, відсутність теплоти у стосунках між людьми — ось головне лихо, яке отруює життя кожного дня. Стосунки між людьми, зокрема в родині, повинні бути теплими, бо без цього дуже важко жити
Пісня мого народу
Тисячі літ живе народ наш на плодючій прикрасній землі.Розметений по широких степах,між велетенськими ріками й лісами,але єдиний,дужий і добрий до всьго живого, до рослин і тварин,до сонця і зірок,до вітрів і роси...
Багато хто хотів погнобити,знищити і пустити в непам'ять наш народ.Здавався він чужинцям таким добрим,лагідним і безпомічним,що сам упаде в руки,
як перестиглий плід.Але він стояв уперто,непохитно: і линула до самого неба пісня
"Ой не шуми-луже,зелений байриче".
Веснянки й коляди,думи й балади це вся історія народу в цьому безмежному материкові високої поезії.
М.Гоголь писав:"Пісня - це народна історія,жива,яскрава,наповнена фарб,істини".
Безперечно, у піснях наш народ не тільки виспівував,
виливав свій біль і свій геній,але й леліяв і зберігав українську душу.
