Часто я гаю за природою, навколишнім світом.Але серед всього цього мій погляд завжди не може оминути дерева.Так, так саме дерева.Всі вони різні за формою, принадами, відрізняються своєю особливою красою.Та найбільше мені подобаються клени. Частіше за все я гаю за ними вже пізньої весни, коли гарне, лапате листя чудово прикрашає гілки.Їх гострі кінці мають чітку, неначе вирізьблену форму, а доповнюють їх глибокі вирізи, які вписуються та підкреслюють загадковість листя.А яка гладенька кора у цього дерева!Чи колись ві помічали це?Я вже не раз цьому дивувалася.Вона неначе підтримує у формі стрункий стовбур, який напевно впав би від, здавалося б, великої ваги розкішної крони. Ось чому мені подобається це дерево, адже воно гарне в будь-яку пору року.
У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
