Ть, . треба зробити синтаксичну роль усього тексту
за это

певно ніщо так глибоко не передає до повного життя народу, як книга, неперевершений витвір людського генія. це стосується і книги давньої рукописної. збереглося таких реліквій не так уже й багато.а ті що вціліли у вирі історичних подій, здебільшого ветхі пошкодженні. береш їх до рук і здютьсч вони зраненими птахами, які чекають ношої . та справа ця не легка. треба витратити багато часу й зусиль, щоб ожили рукописні шедеври, розпорядженні по сховищам бібліотек і архівів. ​

Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.(Кiндрат Крапива)

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.( Й. Г. Гердер)

Мова – це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.(Олесь Гончар)

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [Х.Арце].

Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.(Кiндрат Крапива)

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.( Й. Г. Гердер)

Мова – це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.(Олесь Гончар)

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [Х.Арце].