Здається , цей чудовий день підходить до завершення. Я дивлюся у вікно- смеркається , і я не можу зрозуміти чому. Не встиг запитати у батьків, як чую, що мій молодший брат питає : " Мамо, а чому так швидко вечоріє, я навіть не встиг погуляти із моїми друзями? ". "Хм...значить мені не здалося",- думав я і чекав на відповідь неньки. Поставивши вечерю у духовку ,вона відповіла малому : " Сонечко, не засмучуйся. Взимку завжди сутеніє раніше ніж зазвичай. Так закладено природою. День стає коротшим, а вечір довшим." Ми не знали про це раніше, тому з Андрійком були здивовані. Вирішили провести наш вечір на підвіконні. Ми сиділи ,пили тепле какао, а за вікном все темніло й темніло...
Объяснение:
