45 , кто выполнит , только не рандом проверю.​

Скопировала с аналогичного вопроса,ответ от Натусик1
Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. -         Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. -         На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО  втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.

Незбагненна і дивна краса навколишнього світу! Вона має надзвичайні чари, що захоплюють душу і підносять її високо-високо над світом. Відчуваючи вічність і разом з тим крихкість неповторного земного буття, проймаєшся великою любов’ю до нього, бо знаєш, що саме на цій землі ти з’явився на світ.Дивне і вічне почуття своєї невіддільності від місця, де народився та провів дитинство, і зветься любов’ю до Батьківщини, до рідного краю.А тому саме з дитинства ми повинні показати дітям красу оточуючої природи, вчити бачити її в усьому — навесні і влітку, восени і взимку, у першій весняній квіточці і пожовклому осінньому листочку, у крапельці літньої роси і у легкій, мов порошинка, сніжинці. Треба відкрити дитячі серця для почуттів, аби вони відчули радість буття, щоб захоплювались, раділи, що живуть на цій землі, щоб були горді від того, що в нас така багата і барвиста мова, така ніжна і крилата пісня, така щира і добра душа.

Другий варіант

Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.Найдивовижніше в навколишньому світі - це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися без мікроскопа. Звідки з'являється життя? У чому його сутність? Куди життя потім щезає? Адже в світі нічого не з'являється нізвідки та не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б'ються над нею вже тисячи років.У навколишньому світі потрібно все, навіть злі вовки та отруйні змії. Вовки - це санітари лісу, наприклад. Кожен камінець у світі важливий.Тільки людина з живих істот розумна настільки, що може розмірковувати про устрій світу. Часто люди залишаються ним незадоволені та бунтують проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби, горе та насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не той, хто гідний, кращий та найлюдяніший. Деякі люди навіть залишають цей світ за власним бажанням, тому що розчаровуються в ньому.Особисто мені наш світ нагадує довгий та цікавий шлях. Шанс жити в світі - це подарунок, немає сенсу відмовлятися від нього. Його потрібно цінувати та намагатися якомога краще використовувати.