Треба написати твір-опис процесу приготування страви в художньому стилі (не копіюйте з інтернету). До ть, будь-ласка

• Розмовний стиль

- Привіт, Оленко. Брат удома?

- Ні, його немає. Десь погнався на велосипеді.

- Жаль. Нехай зайде до мене, коли повернеться. Бувай!

- До побачення.

• Науковий стиль

Іноді здається, що в метеликів лише два крила, але це не так. Насправді крил у них чотири, як і в більшості інших комах, однак передні крила розташовані в одній площині із задніми, до того ж ще й бувають з’єднані з ними. Ось чому може здаватися, що крил у метеликів удвічі менше, ніж є насправді (З довідника).

• Художній стиль

Прийшла журлива пора прощання з красним літечком. У зелені кучері дерев уже вплітаються жовті пасма. Чарівниця-осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати чарівного листя. Поступово в золото та багрянець одягається все деревно-чагарникове багатство (Ю. Заверуха).

• Офіційно-діловий стиль

Стаття 31. Держави визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті, займатися мистецтвом. Держави поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті (3 Конвенції про права дитини).

• Публіцистичний стиль

Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, зокрема явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани й визнання серед народів близьких і далеких (О. Гончар)

1. Выделить словосочетание из предложения.

2.Найти главное и зависимое слова, указать, какими частями речи они выражены, поставить вопрос от главного слова к зависимому.

3.Определить тип словосочетания (глагольное, именное или нареч­ное).

4.Определить подчинительной связи (согласование, управление, примыкание) и указать, чем она выражена (окончанием зависимого слова, окончанием и предлогом, только по смыслу).

5.Определить смысловые отношения между главным и зависимым словом (определительные, объектные, обстоятельственные).