Скоро мені доведеться вступити в доросле життя, залишивши позаду шкільні роки. На випускному вечорі мені належить почути зі сцени актового залу напутні промови вчителів і батьків.
Я буду слухати ці слова з максимальною уважністю, адже вони будуть говорити, передаючи за до фраз гіркоту від свого якогось невдалого досвіду, даючи нам поради, які є життєво важливими і необхідними для нашого щасливого подальшого життя.
Доросле життя… Радують і одночасно засмучують ці слова. Тепер я повинен буду приймати зважені рішення, нести стовідсоткову відповідальність за всі свої вчинки, навчаючись витягувати мораль з тих ситуацій, які ставлять в безвихідь і нагнітають.
Розуміння того, що людина не є ідеальною, схильна робити помилки, помилятися і падати, валить у серйозні роздуми. Адже мені треба буде незабаром почати самостійно вирішувати проблеми, намагатися справлятися з виникаючими труднощами, і при цьому не втрачати силу духу.
Я вже встиг познайомитися зі словами «любов», «дружба», «ненависть» і «прощення». Я знаю, яке почуття відчуває людина, коли їй боляче, і які емоції переповнюють її серце, коли їй радісно. Мені всього шістнадцять, але я вже випробував різноманіття того, що робить людину душевніше і терпиміше, залишаючи місце виправленню допущених помилок.Кажуть, життя дорослої людини складається з сірих буднів в постійному очікуванні вихідних днів. Але все ж я перебуваю в упевненості, що в житті багато місця для почуттів, що переповнюють душу і дарують безліч емоцій, а не тільки робота і побутові проблеми. Найголовніше – навчитися керувати своєю незалежністю, і бути вірному самому собі, не залишати часу ліні і пошуків виправдання поганих вчинків.
Мої щирі бажання зараз полягають в успішне закінчення школи, отримання професії та влаштування особистого життя. Я дуже хочу, щоб мені вдалося зустріти свою другу половинку і побудувати сімейне щастя, ростити дітей, даючи їм гідне виховання, і розуміти, що мій заробіток збігається з усіма особистими потребами, а робота приносить задоволення.Це сумно – прощатися з дитинством, стаючи дорослою особистістю. Школа навчила мене отримувати знання, вчитися любити Батьківщину, радіти дрібним перемогам і засмучуватися невдач, і, звичайно ж, дала бездоганні знання улюбленого предмета, з яким, можливо, буде пов’язане моє життя. Я буду сумувати за вчителями, за однокласниками і навіть кабінетами, в яких відчував себе молодим і безтурботним.
Объяснение:
от надеюсь хоть чем-то
Інколи від моїх однокласників можна почути, що спорт школярам не потрібний. Вони вважають, що спортом повинні займатися лише спортсмени та ті, що збираються стати спортсменами. А звичайним хлопця та дівчатам спорт ні до чого.
Але я з такою думкою не можу погодитись. Я впевнений, що спорт потрібний кожній людині. Дорослі, які переконалися в цьому, називають спорт своїм другом. Вони кажуть, що спорт допомагає їм у житті. На стадіонах, у басейнах, у тренажерних залах, на бігових доріжках часто можна побачити людей, які не є професійними спортсменами. Тут бувають інженери, лікарі, вчителі, шофери, продавці, перукарі, представники інших професій. Спорт допомагає їм бути сильними, здоровими, красивими, витривалими.
Фізична підготовка потрібна не лише дорослим, але і нам — школярам. Адже наш організм тільки розвивається. Довге сидіння на уроках, за домашніми завданнями призводить до перевтомлення. Усім відомо, що втомлена людина втрачає працездатність. Саме спорт може до нам у цю хвилину. Чередування розумової праці з фізичними вправами переможе втому. А щоденна ранкова фіззарядка, годинне заняття спортом вдень загартують і зміцнять наш організм. Школяр, що регулярно зай мається спортом, стає сильним, здоровим, спритним, дужим, витривалим. Він легко впорається і з розумовою і з фізичною працею. Помічено, що такі учні добре уміють планувати свій час і тому багато встигають.
А ще спорт — це здоров'я. Зміцнена спортом людина рідко хворіє. Якщо навіть хвороба трапиться, то загартований організм швидко її подолає.
Я вважаю, спорт просто необхідний нам, школярам.
