Іменник гуляв по лісу і зустрів Прикметника і Дієслово: Дієслово каже: давай дружити? Іменник відповідає: навіщо? Прикметник: як це навіщо?! Щоб мати друзів. Іменник: навіщо мені друзі? Дієслово: бо в реченні ти будеш не один. Іменник: мені й одному не погано. Прикметник: ну як хочеш. От іде Іменник далі і непомітив як звалився в яму. Іменник: гей хто-небуть, до ть, будьласка! І йму на до прийшли Дієслово і Прикметник. Прикметник: до Іменник: так, витягніть мене звідси. І Прикметник з Дієсловом до меннику. З тих пір дружить Іменник з усіма частинами мови.
Це був доже говіркий хлопчик з яким не всі хлопці полюбляли гуляти. Не всі розуміли його почуття гумору й інколи могли називати його жарти безглуздими й геть нікому не цікавими, але Дмитрик все одно жартував, вважаючи, що в нього це дуже добре виходить. Іноді він, навіть, уявляв себе великим майстром жартів і мріяв (як гадали всі) буди коміком в майбутньому, та чи це дійсно так ніхто ніколи не знав і ніхто ніколи в нього про це не питав. Може люди просто боялися смішної й геть безглуздої відповіді?!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
