Хелп кр скоро, а я не знаю​

1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.

2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.

3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.

4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!

5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!

6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.

7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.

9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.

10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.

«До нас у школу їде цирк!» — оголосила вчителька. «А що, і звірів привезуть?» — запитав хтось із дівчаток. «Ні, звірів не буде, — посміхнулася Ольга Іванівна. — Будуть акробати, клоун і навіть фокусник». Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі — і дорослі, і діти — люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в нього болить зуб. Але все рівно, ми аплодували від душі.

Зненацька після чергового трюку фокусник запросив в асистентки нашу вчительку Ольгу Іванівну. І от що здивувало всіх: вона дуже професійно виконувала його команди. А скінчилося все тим, що Ольга Іванівна сама показала трюк, асистував же їй фокусник. Ми були вражені — звідкіля у викладача математики здібності циркового артиста? Усе пояснив сам фокусник. Це була ще молода людина, що недавно закінчила циркове училище. Але свій шлях у професійні артисти він почав з дитячої циркової студії при Будинку культури залізничників, куди його, важкого підлітка, привела Ольга Іванівна. Справа в тому, що школяркою вона сама займалася в цирковій студії, але потім вирішила пов’язати своє життя зі школою. Це з її ініціативи приїхав цирк, і вони, фокусник Олексій і Ольга Іванівна, вирішили приготувати спільний номер.

Відтоді ми стали іншими очима дивитися на нашу вчительку. Нам і раніше подобалися її уроки. Дівчатка намагалися наслідувати її в одязі, а хлопчикам соромно було приходити з невивченою теоремою або невирішеним рівнянням. Вона пояснювала так дохідливо! Після відвідування цирку ми стали часто просити Ольгу Іванівну показати нам який-небудь фокус. «Я можу і вас навчити нескладних трюків, але все це після уроків», — казала вчителька. Ось така у нас здібна вчителька.