Українська світлиця
В житті кожної людини є такі святі і безцінні речі, як: батьківська хата, вогник родинної любові, пам'ять про предків, знання родовідного дерева, повага до звичаїв та обрядів рідного народу. Щоб по-справжньому пізнати свій рідний народ, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, вченими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася й плекалася в народному середовищі, передавали від покоління до покоління, безперервно розвивалися, утверджувалася, ставала традиційною.
Саме сьогодні нам необхідно зрозуміти велич нашої народно-традиційної культури, її довічний гуманізм, добробут, щиру гостинність, щоб спрямувати свої вчинки на утвердження української духовності.
З метою ознайомлення учнів з кращими традиціями українського народу в нашій школі була створена «Українська світлиця», де зберігається багатий матеріал з народознавства. Кожен предмет має свою історію, кожна річ знаходиться на своєму місці і є свідком певного періоду життя українського народу.
Важливою спорудою в світлиці є піч. В печі не тільки готували їжу. Вона створювала особливе родинне тепло. Бо часом об’єднувала навіть розведених. Чоловіка з жінкою, а для дітей була справжнім захисником. Це оберіг тепла і затишку, лікарня і насолода для ока. А вогонь у печі — це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що хліб пече.
Рушник на стіні — давній наш звичай. Не було жодної оселі на Україні, яку б не прикрашали рушниками. У кожній оселі були свої рушники. Свої узори на них. Це був своєрідний календар, книга родоводу.
