7)У реченні I ось тепер, в ці передзимні дні, по дpібці, як по слізці зозуляти, по слову - так запраглося мені себе зібрати (Г.Світлична) відокремлюється: *

уточнююче означення;
член речення, що починається словом з уточнюючим i приєднувальним значенням.
уточнююча обставина;
8)У реченні Тебе ж у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма (В.Симоненко) виділені члени речення: *

відокремлюються (з обох боків комами);
не відокремлюються.
9)У реченні Ось тоді, може, й подумають, чи не ліпше буде, холи в Києві сидітиме воєводою хтось із наших, українських, князів (Д.Міщенко) наявні відокремлені члени *

А) означення;
Г) обставина;
Ґ) уточнюючі члени речення.
Б) прикладка;
В) додаток;
10)У реченні I справді, хоч минають відтоді місяці й роки, проходять над степами курявні чорні бурі, а капітанів дарунок все стоїть у материній кімнаті, білосніжний i чистий, ніби щойно скупаний океанською хвилею, ніби щойно добутий з океанського дна (О.Гончар) означення відокремлюються, тому що: *

Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
Ґ) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком;
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини);
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
11)У реченні Кияни плакали. I плив Дніпром Перун. ...Вмирав самотній, як усі вигнанці (О.Пахльовська) означення не відокремлюється, тому що: *

А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
12)У реченні Так було, аж поки не дізнався про це товариш Яцуба, відставник (О.Гончар) прикладка відокремлюється, тому що: *

Д) приєднується за до слів родом, на ім’ я, на прізвище тощо;
Г) власна назва; має уточнююче значення;
Б) поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);
Ґ) стосується власної назви й стоїть після неї;
В) стосується особового займенника;
А) поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується;