Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем. Тип
речення.​

У долині село лежить,
понад селом туман дрижить...

Та тумани хитаються,
понад селом згущаються, 
розляглися по полях,
щоб затьмити людям шлях. (І. Франко)

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
 Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою;
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.

Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі - 
І скіпок не стало.          (Т.Шевченко)

Іде весна, іде ясна,
Мов квітка розвилася,
І спогад нам несе вона 
Про віщого Тараса     (Леся Храплива)

Український народ має багато традицій. Кожне свято цікаве, бо українці відмічають їх з певними обрядами, звичаями, піснями. 
    Моє найулюбленіше свято - Великдень. Мені дуже подобається саме готуватися до нього. Кожен в  нашій сім'ї  має певні обов'язки, готуючись до Великодня. Мама пече смачні, рум'яні  паски.  Я з бабусею розмальовуємо писанки. Молодша сестричка прикрашає кімнату запашними квітами та рушниками. 
   У святкову неділю на Великдень ми всією дружною родиною йдемо до церкви, аби посвятити паску та писанки. Повернувшись додому, сідаємо за святковий стіл і починаємо розговлятися. Вітаємо один-одного зі святом, промовляючи: "Христос Воскрес!"
  Як добре що такі традиції передаються від покоління до покоління. Під час таких свят все навколо стає світліше і добріше. Від звичаїв, що передаються від діда-прадіда світ стає кращим.