Розставити розділові знаки:
Від сліз і крові солону ковтали наругу храми на землю падали дзвони
із вирваними язиками.
Ішли бики здіймалися боки переступали ноги вайлувато мого дитинства
неблизькі роки свою гарбу тягнули поміж хати.
В грозовім тривожнім зблиску небо суша і вода на краю землі колиску ві-
тер атомний гойда.
Хвиля вихлюпом зеленим затопила скелі хмурі рвійно весело шалено
зачинає вітер бурю!
Вирушає в зиму неокраю за багряну сонячну гряду тихий смуток снігом
опадає по сліду твоєму по сліду.
Я для тебе силець не плету не збираюсь обтинати крила я сама у синю ви-
соту тільки щойно вирватись зуміла.
Вже тільки сон мій пам’ять дорогу інак освітить у нічній годині тобі назу-
стріч боса по снігу біжу я не зронивши ні сльозини…
Серце я об горе розбивала об холодні душі кам’яні я тебе роками забувала
поминала не приснись мені!
Привіталась осінь із зимою з осінню розкланялась зима непогода землю
обійма привіталась осінь із зимою.
Казка моєї зими ополудні в заметілі пішки ішла з людьми шляхи ж усе до-
вшали білі.
О, листя ж багрянисте не зелене останнє з шерхотом зліта за журавлиним
вирієм на мене чека очей осіння теплота.
Переконатися пора зробиш зло не жди добра.
