Замініть підрядні частини складних речень дієприкметниковими зворотами. Прокоментуйте, як змінилося експресивне забарвлення речень.
1. Ліворуч від дороги розстелялася широка долина, яку припорошив
сніг. 2. Після важкого спекотного дня Олесь зрадів літеплу, яке приготувала матуся. 3. Фіалка, яка розквітла на підвіконні, милувала око.
4. Ринки України заполонили товари, які виготовлено в Китаї.

Я побачив зграйку птахів на старій горобині біля будинку. Стояла зима, все навкруги було покрито снігом. А ці пташки здавалися яскравими плямами посеред зими! У них були рожево-червоні грудки! Таких птахів я раніше бачив тільки на картинках.
Папа сказав мені, що це снігурі. Я придивився до них ближче. Вони розпушилися і нагадували живі кульки. Голівки у них були чорного кольору. Короткими дзьобиками снігурі витягували з-під снігу червоні ягоди горобини і клювали їх.
Поверх свого біло-яскраво-червоного наряду снігурі неначе наділи строгі піджачки. Або навіть сірі фраки з довгими чорними хвостами. Снігур - справжній зимовий чепурун!
сочинение о снегире.

Фразеологи́зм, или фразеологическая единица, также идио́ма (от греч. ἴδιος — собственный, свойственный) — устойчивое словосочетание, выполняющее функцию отдельного слова, употребляющееся как некоторое целое, не подлежащее дальнейшему разложению и обычно не допускающее внутри себя перестановки своих частей. Значение фразеологизма не выводимо из значений составляющих его компонентов (напр., «дать сдачи» — ответить ударом на удар, «железная дорога» — особый тип коммуникации с рельсами для поезда, шпалами и т. п., а не просто дорога, вымощенная железом).

Часто фразеологизм является достоянием только одного языка (исключение составляют так называемые кальки).

Фразеологизмы похожи на пословицы, но, в отличие от них, не являются законченными предложениями.

Фразеологизмы описываются в специальных фразеологических словарях.

Например: Девичья память - короткая память.