Іменники, що вживаються тільки у формі множини, виписати.

І. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З.Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М.Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О.Кониський.) В хлопців щелепи, як жорна, під pум’янцем ходять жовна. (Л.Костенко.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила​

Відповідь:

-Привіт!

-Привіт!

-Ти вже думав, що ми будемо робити на канікулах?

- Ну не вчитися, це точно.

- Давай подивимося щось цікаве, ти ж знаєш про моє захоплення історією, думаю оберемо історичний фільм.

-А я б хотів щось про карате, Джекі Чана чи Джеда Лі.

Кожен задумався про своє: один про грандіозні битви, які змінили світ, інший про видовищні трюки ння прекрасної красуні з лап негідників.

-Думаю, нам важко буде поєднати ці два жанри.

-Угу, це точно.

-Може детектив?

-Супер.В мене чи в тебе?

- Давай в мене, мама спече кексиків.

- Окей, на 6 в тебе, па-па.

- Па.

Пояснення:

-Синку, час вечеряти!                                                                                                     -Мамо, ну ще трішки, ну.. ну.. зачекай трішки, ось так його, так!                                     -Добре п*ять хвилин!                                                                                                       -Авжеж! Ось тобі тримай! Ось так його! Єєє!                                                                     -Синку, ти затримався ти вже десять хвилин граєш, я приготувала...                               -Так, так! Мені зрозуміло я зараз! Ось йому!                                                             Синку ти вже дорослий, тим паче дев*ятикласник! А ще досі граєш в ці комп*ютерні ігри!                                                                                                                               - Мамо я вже йду!                                                                                                             Та не треба вже вечеря холодна