Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса. До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань. Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів. До тебе, Україно, струна моя перша озветься.
