нужно
Речення зі вставними і вставленими компонентами

та їх пунктуаційне оформлювання

1. Правильно розставлені розділові знаки в реченні

А Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом, а задля слави нашого роду писано, і во ім’я любові, про цю високу смерть.

Б Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і – як пізніше виявилось –разюче невтомний.

В Звали нашого діда як я потім довідавсь, Семеном.

Г Діти щойно, вона це добре пам’ятала! – були тут поруч.

Д Перед очима поета на зелених горах поставало „велике місто Київ” як називав його Шевченко.

2. Вставне слово є в реченні (розділові знаки вилучено)

А Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Б Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

В Певно руїну та буря зробила?

Г Він знає це певно.

Д Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

3. Вставне слово має значення впевненості в реченні

А У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі, і будуть

люди цілувати в шані поранені солоні шинелі.

Б Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.

В У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

Г Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли.

Д Видно, знову нам доведеться йти пішки.

4. Вставне слово має значення невпевненості в реченні

А Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну...

Б Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль.

В І ось, нарешті, вершина.

Г На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила.

Д Там, кажуть, з гір усю країну видно.

5. Вставне слово виражає почуття мовця в реченні

А На станції Гребінка у вагоні, нарешті, по шало.

Б На щастя, підходив Андрій.

В Вони встали й пішли – обоє чомусь засмучені – і вже до самої домівки мовчали.

Г Після цього він спинився на двох парах, які, за його словами, були прикладом як для учителів, так і для учнів з усіх поглядів.

Д Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

6. Вставне слово має значення послідовності викладу в реченні

А Хвала Богові, я вільна тепер.

Б Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія.

В Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса.

Г Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по-друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною.

Д Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.

7. Правильно розставлені розділові знаки в реченні

А Дещо правда, піднялось із тії неслави.

Б Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

В Одне слово летимо вже через Гімалаї.

Г Мужність, як правило – скромна.

Д Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпани „Мідний вершник”, „Синій птах”, флокс „Декабристи”.

8. Допущено пунктуаційну помилку в реченні

А Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.

Б У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.

В Малоросійство багатонаціональне, так би мовити, його головну ударну силу становлять колишні українці.

Г Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю.

Д Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?

9. Вставні слова відсутні в реченні (розділові знаки вилучено)

А Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.

Б От бувало слухаю на відстані.

В Не раз бувало гірко нене.

Г Працювать працювать безумовно!

Д Люди одначе не розходяться.

10. Вставні слова є в реченні (розділові знаки вилучено)

А Прийшла нарешті і моя черга.

Б Одначе гризе він текст із книжки уперто й енергійно.

В Звір стояв нерухомо врешті переставив одну лапу, далі другу.

Г Та коли ти натомишся врешті від постійного протистояння?

Д І навіть найпрестижніший аршин не зміряє у тобі України!

​