РУЧЕННЯ РОЗПОВІДНЕ , неокличне, просте; між підметом і присудком ставимо тире, бо перед присудком стоїдь частка "це", крім того,між ними є означення...
речення побудоване за типом простого , поширеного,неповного , двоскладного , однорідними означеннями та неповними складеними іменними присудками
повідомлення ( що?) - простий, виражений іменником у формі називного відмінка однини
висловлювання, доповідь (це є ...?) - однорідні неповні складені іменні присудки , вираженні дієсловом зв язкою "є", що пропущена, та дієсловами
між підметом і присудком предикативний зв язок
усне монологічне (яке?) - однорідні узгодженні означення, між якими не стоїть кома, бо вони стоять перед означуваним словом "висловлювання" , між ними і неповним присудком зв язок узгодження
невелика(яка?)- узгоджене означення , виражене прикметником із "не", пишеться разом, бо цого можна замінити словом мала, між неповним присудком і ним зв язок узгодження.
(на що?) на тему - непрямий додаток, виражений іменником у знахідному відмінку однини + "на" , між ним і неповним присудком зв язок керування
на тему (яку?) якусь - узгоджене означення, між ним і додатком зв язок узгодження
Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є
найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне,
й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке.
Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як
вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна
витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше
приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись
тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості.
Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто
розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише
задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно
не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів
