1. Вітрило нагнулось - хвиля загомоніла, і човен помчав прудко.
2. Виходиш із лісу - в голову тобі цілять сонячні стріли, спека оповиває твоє тіло, в'ялить думки, і ти стаєш її безвольним бранцем.
3. Дивишся вгору - світло заливає очі, сліпить, опустиш погляд на землю, відбите від землі - воно теж починає різати зір, і ти примружуєшся, кліпаєш...
4. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся березневий, і пахнечебрецем, і листя де-не-де кружляючи лягає під дерева.