Дятел — єдиний птах, що використовує для вираження почуттів «музичні інструменти», роль яких грають сухі дерева. Сучки резонують, що виливається в характерну трель — «механічну пісню». Своєрідні постукування дятли використовують і як засіб зв'язку, заявляючи про своє володіння територією. «Якби у дятла не свій ніс, хто б його в лісі знайшов?» — говорить прислів'я. Дійсно, барабанний дріб, що вибивається дзьобом невтомного трудівника, чутно за кілометр. Як підрахували вчені-орнітологи, швидкість (роботи дятла) може досягати п'ятнадцяти-двадцяти ударів в секунду.оперення голови: зверху воно червоне, ніби птах одягла шапочку, а внизу і з боків-чорне. У нижній частині, ближче до хвоста, також є червоне забарвлення пір'я. На іншому тілі оперення чорно-біле. Птах має дуже сильний хвіст, який допомагає їй спиратися при ударі по дереву.єву.
що вислухали!Головна площа Подолу, древня як сам Київ, адже саме тут під час прокладання траси метрополітену, знайдено залишки дерев’яних житлових будинків 10ст. Ця площа мала різні назви, після того як тут збудували магістраль її перейменували на Рекли Магістральну. Пізніше площу перейменували на контрактову, бо саме тут відбувались контрактні ярмарки. Їх проведення було надзвичайно важливим для економічного життя Києва, адже на контракти для укладання угод по купівлі чи продаж сільськогосподарської продукції промислових чи ремісничих виробів з’їжалися купці з багатьох Європейських країн. Тут оформляли позички продавали чи заставляли майно. Перші ярмарки відбувалися в приміщені магістрату, пізніше для них було споруджено спеціальний контрактовий будинок. Цікавою особливістю контрактової площі був фонтан, він був центральною частиною першого у Києві водогону. Воду з фонтана використовували всі хто жив в межах чи малої площі. 1748 року Київський архітектор Іван Григорович Барський на місці давнього збудував тут кам’яний, круглий павільйон перекритий куполом у стилі українського Бароко. Спочатку у павільйоні було встановлено статую Ангела що тримав посуд з якого виливалася вода, фонтан мав назву Феліціан. У 80-ті роки 18ст на фасадах павільйону було прилаштовано сонячні годинники. На початку 19ст фігура ангела була замінена на скульптурну групу Самсон що розриває пащу левові. Персонаж старого завіту зображений кремезним кривоногим велетнем, мордована ним тварина нагадує більш безпорадного собаку, ніж царя звірів. Дехто з краєзнавців стверджує що київську скульптуру встановлено в насмішку над офіціозним Петерговським Самсоном, статуя якого оздоблює каскад фонтанів заміського царського палацу. Біля київського Самсона вилася жвава торгівля штучними квітами, натільними хрестиками, дешевими сережками. Повілля стверджувало: Той хто тричі нап’ється з фонтану назавжди оселиться в Києві. Вода з фонтану була на диво смачною і чистою, тож не дивина, що багато хто з прочан у глеку ніс її до дому, щоб пригостити рідню. У 20-тих роках статую було знято, фонтан зруйновано, у перевізному вигляді його відновлено у 1981-го року.
