Дайте будь ласка загальну характеристику речень всіх цих речень!

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені. Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи і з землі. Кожен має посадити в житті принаймні одне дерево. Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря. Тиша стояла якась неспокійна, а світле безмежжя здавалося крихким.

На полотні зображений пасічник, колишній запорожець, який літнім днем ​​в саду, в тіні дерев, пригощає гостя — козака-запорожця. Запорожець сидить з бандурою біля куреня і розповідає про свої походи. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. До козака дружина господаря привела дітей, щоб показати гостю. Дівчинка постарше поводиться вже впевнено, а хлопчик у білій сорочці соромливо мне в руках шапку. Напевно, і господар, і гість задумалися в цю хвилину про те, що хлопчина незабаром стане козаком, а значить, захисником Вітчизни. Нас досі захоплює величезна майстерність живописця, який зумів втілити на полотні дихання минулого життя; так само зачіпає нас сором’язливість хлопчика перед гостем із Запоріжжя — відважним козаком, лицарем України, захисником свободи.

 От ви і будете потрошку ту дурну рибку носить та тим і будете до смерті кормиться. Вона дуже добра птиця і од того, знаю, не одкажеться.( з казки "Чапля, черепаха та рак")

 Доки була маленька – люди припадали коло неї, як коло писаного яйця, бо земля вимокала, і врожаю в полі не могли зібрати.(Про Марійку і сплячого легіня (українська народна казка))
 А двері так, як на долоню – товсті, ковані залізом.( казка "Попович Ясат")
 Аж тут і сам грім ясний надлетів, вдарився об землю і перекинувся молодцем красним. ( казка про царевича та його брата Івана Білого )