ВЧУСЬ.КОМ.ЮА » Твір з української мови » Кого з сучасників я вважаю успішною людиною
Кого з сучасників я вважаю успішною людиною
Будь-яка часова епоха має своїх героїв і невдах. Сучасна Україна примітна тим, що найбільш успішні люди і ті, хто гідний особливої поваги й уваги, зазвичай позбавлені тут таких почестей, які є у справжніх негідників і навіть злочинців. Проте, звичайні люди, як, наприклад, я, завжди можуть виділити по-справжньому успішних людей, які домоглися свого успіху не обманом і злочинними діями, а дійсною корисною діяльністю для суспільства. У нашій сучасній Україні такі люди є.
Я вважаю, що одним з найбільш помітних і успішних таких людей є Святослав Вакарчук. Навряд чи є в Україні така ж відома і популярна рок-група, як «Океан Ельзи», вокалістом цього музичного колективу й є Святослав Вакарчук. Думається, що завдяки творчій діяльності цієї групи і особливо її вокаліста рок став настільки популярний в Україні . Крім того, варто зауважити, що композиції групи виконуються рідною для її членів українською мовою, що послужило приємним додатковим фактором для популяризації української мови. Група «Океан Ельзи» кілька разів змінювала свій склад: змінився клавішник і басист, але це зовсім не зменшило її популярність, адже головною людиною та її лідером весь час залишався саме Святослав Вакарчук. Популярність «Океану Ельзи» не обмежилася однією лише Україною. Група користується суттєвою популярністю в країнах пострадянського регулярно буває в цих країнах з тривалими гастролями. Не є чужим колектив Святослава Вакарчука і для західноєвропейської сцени.
Але успіх Святослава Вакарчука полягає не тільки в його музичній діяльності. У всі часи для України вкрай важлива була громадська діяльність її провідних особистостей. У той час як багато хто з музикантів, інших людей творчості завжди займали зручну позицію, погоджувалися з чинною владою, якою б вона не була, Святослав Вакарчук ніколи не йшов на угоду зі своєю совістю. Він не боявся висловлюватися на користь звичайних людей, на боці яких була справедливість і чесність. Саме завдяки цьому він став популярний як громадський діяч і отримав повагу мільйонів українців.
Объяснение:
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне.
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
Объяснение:
