Вправа 1. З поданого тексту випишіть іменники. До яких лексико-
граматичних розрядів вони належать?

Чуємо деколи, що мова наша не багата нюансами, не така витончена,
як, скажімо, мова французька. Але звідки ж тоді в українських піснях оця
естетична чистота, цнотлива красота, рідкісна милозвучність, звідки таке
багатство поетичної символіки і оця мистецька довершеність, музичність
образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена, і Лисенка, і ще
багатьох композиторів-класиків і сучасних. Кажуть, що твір іноді
огрублюється в українських перекладах. Може, трапляється і таке, зрештою,
ніхто не гарантований від невдач. Але ви прочитайте, скажімо, як Пушкіна
перекладав Рильський, як повноцінно відтворені його шедеври в
українському слові.

Я писал это сочинение под свой край изменеш чучуть вот (я сам писал)

 

                                                                                                                            И я смотрю — я просто очарован!

                                                                                                                            Уже вдали край неба засиял.

                                                                                                                            Так здравствуй,

                                                                                                                             Здравствуй,

                                                                                                                             Утро Приднестровья!

                                                                                                                             Любимая

                                                                                                                             И светлая Земля!        

                                                                                                                                                (Н.В. Иченко)

Я  живу в прекрасном крае --Приднестровье. Само название уже говорит о жемчужине нашего края  -  реке  Днестр. В лучах теплого южного солнца величавый  Тирас несет свои воды. Его высокие берега одеты в зелёные леса. Трудолюбивые люди  разбили множество фруктовых садов. А главной гордостью стали виноградные плантации. Далеко за пределами государства известны вина из чудесного сока.

Каждое время года неповторимо красиво в моем краю. Лето радует зеленым ковром трав и разноцветной россыпью цветов.  Осень раскрашивает всеми цветами радуги листья лесов, садов, и парков. Прогулка за опятами или маслятами дает заряд бодрости и полные легкие кислорода. Зима - осыпает искрящимся инеем ветви деревьев и причудливой формы кусты. Рисует ажурные узоры на окнах. Сковывает льдом реку и сердито трещит морозом. И вот, наконец, девочка-весна уже осторожно заглядывает раскосыми зелеными глазами сквозь узорчато-искристую зимнюю мантию. То зазвенит она веселым смехом капели, то кинет россыпь подснежников на лесную полянку.

Этому краю посвящено очень много стихов, потому что нельзя не любить это благодатное место. Клубящийся над водой туман, дает ощущение жизни над облаками. Кусочек рая -  так называют местные жители эту землю. Закончу я свой рассказ еще одной цитатой из стихотворения нашего земляка- рыбничанина – Николая Васильевича Иченко:

                                          Во мне живёт, цветёт и зреет

                                          Мой добрый край, мой славный край!

1.Радіють молодій обнові берези,клени,явори.(Л.Дмитренко).
2.І цвіт,і грім,і град-я серцем спраглим все приємлю,та збережу від граду сад і захищу від грому землю.(Л.Дмитренко).
3.І барвінком,і рутою,і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї.(Т.Шевченко).
4.Часом буває на чужині мені присняться гори сині,ліси зелені,ниви срібні,і люди щирі ,непохлібні,прихильні серцем і свої-присняться іноді мені.(Б.Лепкий).
5.Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі,бори,і непролазні хащі.(Ю.Збанацький).
6. У  тій пісні чулися  гудки заводів,рев машин,і шепоти пшениці.(П.Тичина).