Анютка1456
27.03.2023 17:30

Власне висловлення на тему: Як правильно сприймати Батьківщину?Чи, може, правда десь посередині?​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Ответ:
Олиф1
03.02.2020 19:52
Місто Київ — столиця України. Київ з любов’ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього. Кияни та гості міста полюбляють прогулюватися по головній вулиці столиці — Хрещатику, який після реконструкції викликає захоплення. А як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У Києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і Софійський собор, і Києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще соборів та церков. Київ є центром науки, освіти, культури та промисловості. В навчальних закладах вчитися дуже престижно. Місто Київ є одним з небагатьох міст України, дефункціонує метро. Я дуже радий, що столицею України є таке славетне місто, котре я дуже люблю. Нехай у віках процвітає наше улюблене місто!
0,0(0 оценок)
Ответ:
Masha72011
14.12.2020 02:32
Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу (Степан Васильченко)

А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати (Михайло Коцюбинський)

З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха (Андрій Головко).

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)

Розв’язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)

Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати».(О. Гончар, Людина і зброя)

Сиділи, руки поскладавши,
Для них все празники були.
Сидіти, склавши руки  (І.Котляревський, Енеїда)

Заїде до Дідони в гості
І буде там бенкетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать.  (І.Котляревський, Енеїда)
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота