Всі ми у цьому світі для чогось живемо, до чогось прагнемо, чогось досягаємо…Любимо своїх батьків, поважаємо вчителів, вчимося цінувати дружбу та кохати…Але чи кожного з нас можна назвати великою людиною? Який справжній зміст приховує поняття велика Людина?
Справжньою людиною нас роблять наші вчинки та поведінка. Уважність, чуйність та милосердя – найкращі людські якості, за якими можна судити на людську натуру та її сутність. Стати на захист слабшого, до знедоленому і, зрештою, бути готовим до самопожертви.
На мою думку, кожна школа тримається на 2-х складових: з одного боку – це учні, а з другого – вчителі. Це свого роду два однакові крила, і щоб відбувався «політ», потрібно, щоб ці крила не стільки кількісно, скільки якісно були повноцінними. Але відомо, що за кількістю перша частина, тобто учні, переважає другу. Тому, щоб була рівновага, друга (вчителі) повинна бути високої якості. Простіше кажучи, щоб кількість переросла в якість.
Саме такими високопрофесійними педагогами і повинен славитися кожний вчительський колектив. Звичайно, незамінних учителів немає. Але є такі, які за своїми професійними, морально-етичними, духовними якостями є лідерами, ведучими. До таких, я, в першу чергу, відношу Варвару Антонівну Свинаренко. Не знаю, наскільки наша школа неможлива без неї, але я глибоко переконана, що вона без школи не уявляє свого життя.
