1. Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стодоли й переконавшись , що небезпеки поруч нема починали борюкатися (1. Коваль). 2. Але хіба ми люди пройшовши сто доріг, завершивши тисячу справ , не прагнемо до отчого порогу, до калини що росте на розі хати? (І. Коваль). 3. Поклавши крила на велику спеку , стоїть над степом сірий журавель (Л. Костенко). 4. Похибки друзів за винятком зради , ми повинні терпіти або виправляти (Г. Сковорода). 5. Там за горами вже давно день, а тут на дні міжгір'я ще ніч (М. Коцюбинський). 6. Годі вже панами сидіти, згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). 7. На лівобережжі замість верб і чагарників видно погорблені смуги темені (М. Стельмах). 8. Я ненавиджу тих хто не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об'їдають (Н. Нагнибіда). 9. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).
1. речення просте, розповідне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням (мамо, та однорідними додатками); підмета нема присудок; вам - додаток, за тепло і ночі- додатки, ваше, недоспані - означення;
2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.
речення складне, безсполучникове, складається з 2 простих речень.
а)груша - підмет, дихає - присудок;
речення просте, розповіне, двоскладне, поширене, повне;
б)жмені груш - підмет, сняться - присудок,
речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, ускладнене вставним словом;
у цьому реченні є вставне слово ( певно)
3. Зашуми весною, зелен луже, теплий вітре, шелести в гіллі.
речення складне, безсполучникове, складається з 2 простих речень
а) підмета нема, присудок - зашуми, є звертання ( зелен луже)
речення просте, спонукальне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням, повне;
б) підмета нема, присудок - зашуми, є звертання ( теплий вітре)
речення просте, спонукальне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням, повне.
Объяснение:
