Прочитати текст, виконати завдання до нього (окремі розділові знаки пропущено)
10. (1) Стояла в селі дзвіниця. (2) Радість чи горе, свято чи урочистість лунав той сто дзвін сумно й весело, задумливо чи бурхливо, траурно або вогнисто на всенький світ. (3) І от прийшли татари-ординці. (4) Спалили село старих та дітей знищили молодих забрали в неволю… (5) Тільки дзвіниці не вдалося їм зруйнувати крізь землю провалилася. (6) І як прислухатись або прикласти вухо край берега, біля водиці, то чути звуки лунає десь із глибини сто дзвонна мелодія. (7) У пожарищах війн руйнувалися мури й фортеці горіли храми й палаци нищилися фрески і мозаїки попелілися картини, літописи, книги… мільйонами гинули самі люди. (8) Дивишся в її незмірну глибінь дна не видно (Є. Колодійчук).
А) Позначте речення, яке відповідає схемі:
Б) Позначте речення, в яких уживається тире.
В) Позначте речення, у якому друга частина містить додаткове повідомлення

Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх місць

Відпочинок на морі

Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.

Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.

2. Послухайте вірші.

- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все,

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України.

- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?

Тиша морська

В час гарячий полудневий

виглядаю у віконце:

ясне небо, ясне море,

ясні хмари, ясне сонце.

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає море хвилі,

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,

в'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається, що з весельця

щире золото спадає.

(Леся Українка)

- Яка пора доби описана в цьому вірші?

- Де відбуваються події?

- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»