Переробіть речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими і навпаки.
1. Місто, осяяне сонцем літнього дня, миготіло всіма барвами.
2. Вмиті сльозами сині очі виблискували волошковим квітом – чисті, непорочні й по-дитячому довірливі.
3. Серпневі ночі, настояні на сизих отавах і туманах, дихають пахощами зрілого літа.
4. Оточений величезним парком палац стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро.
5. Біла полотняна сорочка з вишитими рукавами облягала дівчину – високу, ставну й повногруду.
6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожі на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам’яті.
7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася чіпка, унизана оранжевими ягодами шипшина
8. І знову насувала віхола, густа, лапата і тепла.
9. Сонце сідало за гору, густо порослу золотим дроком і маслинами

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.

В. Голобородько

Буду я навчатись мови золотої

У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.

Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.

Практикум

442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.

1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).

У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).

443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.

Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.

444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.

Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.

Объяснение:

Здавалося б, кожен з нас давно знайомий з поняттям «література». Але наскільки література многосложна і багатозначна, ми, часом, навіть не замислюємося. Але ж література - це явище грандіозне, вона створена генієм людини, є плодом його розуму.

Яка роль, значення літератури в житті людини?

Література - це засіб пізнання світу, вона допомагає нам зрозуміти, «що таке добре і що таке погано», вказує на витоки загальнолюдських конфліктів.

Література допомагає нам побачити внутрішню красу людини, навчитися розуміти і цінувати її.

.