ТЕМА И ОСНОВНА ДУМКА Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі.
Труд, як материна рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.
Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь маля. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчі зорі (Ю. Мушкетик).

1. Речення складне, сполучникове, складносурядне.

2. Має дві граматичні основи: 1) простір розсунувся, 2) зорі стали ближчі; прості речення пов'язані між собою сполучником і (єднальний).

3. Кома не ставиться, тому що у них є спільний другорядний член речення, обставина часу: в одну мить.

4. Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне; підмет —простір, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — розсунувся, виражений дієсловом; розсунувся (коли?) в одну мить (обставина часу, виражена іменником із числівником).

Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне: підмет —зорі, виражений іменником; присудок — стали ближчі, виражений дієсловом-зв'язкою стали й іменною частиною ближчі, присудок складений іменний.

     Можна скласти твір на тему "Чи можна уникнути конфлікту між дітьми та батьками" так:
     Дуже часто у батьків виникають непорозуміння зі своїми майже дорослими дітьми. Батьки не розуміють, нащо дітям гуляти допізна, гратися в комп'ютер, мати новомодні гаджети. Діти у свою чергу відповідають батькам протестом та агресією. Як цього уникнути та повернути лад у родині? По-перше, слід поставити себе на місце іншого. Якщо ти - батько або матір, то згадай себе у підлітковому віці. Дитина завжди хотіла гуляти й розважатись, а побути дорослою та розсудливою вона ще встигне. Якщо ти - дитина, уяви себе на місці матері, яка турбується та піклується про тебе. Вона не хоче відпускати дитину допізна не тому, що вона сувора та буздушна, а лише тому, що любить своє дитя та не хоче його втратити.
     По-друге, не варто забувати розмовляти одне з одним. Якщо дитині дуже щось треба, вона має не просто ви це, а аргументовано довести, чому їй це необхідно. Батьки у свою чергу також мають обґрунтовувати  свої переживання. Адже дитині буде приємніше почути замість криків, істерик та заборон пояснення того, чого матуся чи татусь не можуть чогось зробити. Зробити лад у родині - легко. Тож давайте завжди йти на зустріч одне одному та берегти свою сім'ю!