Відзначають Масляну, Петривку, День Івана Купала, День Петра и Павла.
7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя — Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником
Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала. Його син, Іван став хрестителем.
Народ має свої уявлення про це свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван-травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.
В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова
вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі
був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14
жовтня. Козаки, ідучи у похід, брали з собою образок Покрови як
священний оберіг. Пресвяту Богородицю Покрову в Україні також
вшановували жінки, вважаючи її своєю заступницею.Дбайливі господарі уважно гали цього дня за погодою. Якщо вітер дмухав з півдня, чекали теплої зими; а «коли на Покров вітер з востока, то зима буде жорстока». Сильний вітер на Покрову віщував вітряну весну. Якщо до Покрови ще не відлітали у вирій журавлі, сподівалися на затяжну нехолодну осінь.
