Я вважаю , що не кожну людину можна назвати особистістю. По - перше, людина яка не має своєї думки , не можна назвати особистістю. Якщо людина завжди з усім погоджується , не маючи своєї думки , це дуже погано. По друге , особистість поважає людей , що її оточують. Неважливо, добре чи погано людина відноситься до тебе , але ти повинен мати стриманість , щодо цієї людини. Також це залежить від рівня вихованості. Навіть якщо тобі неприємно спілкуватися з нею , будь ввічливим. Отже , кожна людина обирає бути їй особистістю чи ні , це вже діло кожної людини.
ответ:Люди часто думають i говорять про те, що таке особистiсть. Це завжди
цiкаво й завжди хвилює, адже всi ми люди й живемо серед людей.
Так, у всiх рiзнi професiï, заняття й посади, усi виконують
неоднаковi завдання. Але ким би хто з нас не був, вiн, насамперед,
особистiсть, а вже потiм носiй якоï-небудь суспiльноï
функцiï. Що таке особистiсть? У чому проявляються ïï
якостi?
Бути особистiстю — значить зберiгати здатнiсть
орiєнтуватися в рiзноманiттi знань i ситуацiй i вiдповiдати за
свiй вибiр, зберiгати своє неповторне я. Чим богаче мир i чим
складнiше життєвi ситуацiï, тим актуальнiше проблема волi
вибору власноï життєвоï позицiï. Зберегти свою
неповторнiсть, залишитися самим собою навiть у самих складних умовах
людин може, тiльки залишаючись особистiстю
Вiльно i невимушено почуває себе в сучасному життi той, хто
постiйно вчиться орiєнтуватися в нiй, обирати для себе цiнностi,
що вiдповiдають особистим здатностям i схильностям i не суперечним
правилам людського спiлкування. Людина має величезнi можливостi
для сприйняття культурних i духовних цiнностей i для власного
самовдосконалення. Щоб стати особистiстю, кожна людина повинен постiйно
розвиватися, займатися самовихованням. I кожний це знає й
намагається розiбратися в собi, зрозумiти себе, осягти себе,
осягти свiй внутрiшнiй мир. Ми намагаємося зiставляти себе з
навколишнiми, спiввiдносити особисте життя iз суспiльноï, свiй
iнтерес до миру з iнтересом його до себе, щоб вiдповiсти на головнi з
головних питань: який я? як i для чого я живу? чи всi я вiдкрив у собi?
Кожна людина сам повинен себе виховувати. Нiхто не прийде й не
скасує в ньому недоброзичливiсть, заздрiсть, лицемiрство,
жадiбнiсть, страх перед вiдповiдальнiстю, непоряднiсть Головним у
духовнiй культурi особистостi можна вважати активне, творче вiдношення
до життя: природi, суспiльству, iншим людям, собi самому. Нам, що
вступає в життя, треба знати про те, що культура людини не повинна
бути зведена тiльки до начитаностi, ерудицiï, хоча й це дуже важливо-
Культуру людини неважко оцiнити. Опанувати культурою може тiльки
дiяльна, активна людина, що вiдкрила для себе всього ïï
багатства. Мистецтво й лiтература , традицiï й звичаï дуже
повчальнi i ïхнє знання полегшує життя
Але є ознака духовноï культури особистостi, що дуже важливий,
— готовнiсть людини до самовiддачi й самопожертви. Турбота про
людей i прагнення до м повиннi стати не тiльки добрими
словами, але й добрими справами. Протягом всього життя потрiбно
формувати й розвивати в собi кращi якостi й переборювати тi, що
заважають розкриттю особистостi, ïï самоствердженню в
колективi. На жаль, багато хто вважають, що свобода особи — це
воля не дотримуватися встановлених у суспiльствi законiв, порядку. Але
таке поводження замiсть користi приносить тiльки шкода, причому
страждає не тiльки сама людина, але й навколишнi його люди
У життi всяке буває. Закривати ока на ïï труднощi,
випробування, тяготи не можна. Кожному з нас доводиться
разочаровиваться, страждати, зневiрятися в себе, мучитися каяттями
совiстi, бути винуватим i бути без причини скривдженим. Але потрiбно
навчитися переборювати бiль вiд образ i несправедливостi й виносити з
пережитий урок. У подоланнi труднощiв загартовується характер,
здобувається життєвий досвiд. Якщо людина всiм цим
опанує, вiн зумiє правильно вибрати життєву позицiю,
буде вiдрiзняти головне вiд другорядного, виховає в собi силу волi
Нiколи не потрiбно забувати про неминущi цiнностi. А ще дуже важливо
навчитися вимогливостi до себе, вiдданостi справi, проходженню боргу,
вiрностi дружбi й протистоянню злу, повазi до старшого й служiнню
своïй краïнi. Щоб стати особистiстю, кожному необхiдно уважно
вдивлятися в себе й у життя. Дуже важливо виховати в собi єднiсть
слова й справи, не забувати, що будь-яка ситуацiя — це
своєрiдна школа поводження в житті.
Объяснение:
