До ть, будь ласка
ВПРАВИ:
1) 3 кожної наведеної пари речень утворіть складне 6езсполучникове речення. 1. Судця дав сигнал. Футбольне змагання почалося. 2. М'яч майстерно забили у ворота. Глядачі розійшлися зі стадіону.
2) Поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх вживання. Хай живуть літаки хай каштани цвітуть хай симфонія музики лине у далеч космічну ракети несуть ніжну пісню людини (Л. Дмитерко). Нап'юся з живої кринички візьму доброти від землі (П. Сингаївський). Кругом так молодо яскраво каштани в Києві цвітуть (Д. Луценко). Коли прощаємось ми з другом бажаєм доброї дороги коли вітаємося з другом бажаєм доброго здоров'я (Є. Летюк). Лиш одержимі тут працюють всмак байдужістю не виплавити сталі (П. Ребро). В його словах знову чулося викручуйся сам шукай підхід на те ти й кореспондент (Ю. Мушкепшк). Рипнула хвіртка хтось зайшов на подвір'я (М. Зарудний). Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишйні {В. Сосюра). Квітів багато довкіл на різні барви цвітуть троянди дуже тільки запилюжені між квіттям між колючими кущами троянд мишій та осот жене (О. Готар).

Марко(іменник) в (службове слово-прийменник) задумі(іменник) погладив(дієслово) житні(прикметник) колоски(іменник), і (службове слово-сполучник) вони (займенник) осипали (дієслово) на (службове слово-прийменник) його (прикметник) руку (іменник) свій (прикметник) тихий (прикметник) трепет (іменник) і (сполучник) оту (прикметник) добру(прикметник) наважнілу(прикметник) росу (іменник), з (прийменник) якої (займенник) буде в'язатись(дієслово) зерно (іменник).
1. речення розповідне.
2.неокличне
3.стверджувальне
4.сполучникове
5.складнопідрядне

«РІДНА МОВА»
І в поетичних творах, і в наукових працях М. Рильський закликав бути уважними до рідної української мови. Блискучий знавець її скарбів, поет звертався до сучасників і наступних поколінь:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(«Мова»)
Поет радить вчитись у народу, в якого «кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина», частіше заглядати до словників. Він наголошує на потребі домагатися високої мовної культури: «Не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови – доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню» кришталеву форму».
Вірш «Рідна мова» вперше прозвучав на IV з'їзді письменників України (1959) з уст самого автора.
У поезії — патріотичне уславлення рідної мови, в якій відобразилась вся історія народу, все його життя. Порівняння та метафори розкривають величезне значення мови для кожного народу як основи його духовного життя. В тяжких умовах гноблення за часів самодержавства трудящий народ не зрікся своєї мови. Поет вдається до художнього засобу персоніфікації: українська мова «свій дух велично-гідний, як житнє зерно, берегла». Порівнянням із житнім зерном (символом життя) підкреслюється важливість мови для життя народу.
Нам, українцям, треба любити рідну мову, леліяти її, плекати, «як парость виноградної лози», вчити своїх дітей, онуків і правнуків,— усе робити для розквіту українського слова, пісні, красного письменства...
У розквіті творчих сил поет пішов із життя 24 липня 1964 року