1)Ох i не стелися,хрещатий барвiнку, та й по крутiй горi.Гей,не втiшайтесь, злiї ворiженьки,та й пригодоньцi моїй. 2)Ох,тiї очi,темнiшi ночi,хто в них здивиться , й сонця по схоче. 3)О слово,будь мечем моїм!Нi , сонцем стань вгорi,спинися,осяй мiй край i розлетися дощами судними над ним.
4) О так нема нiде на свiтi краю, за рiдний край ,на всiй землi не має!5)Ах, якi вишневi тi свiтанки,наче птицi ходять по землi.
Объяснение:
