Переписати, вставляючи пропущені букви. Сполучники сурядності підкреслити однією рискою, а сполучники підрядності – двома.

1.Не вірю я громовідводу, коли у вічі б’є гроза. Він то у небо пнет..ся гордо, то низ..когнет..ся, мов лоза.(П.Перебийніс.) 2. Вишиває сніг ч..решню, двір і нашу хату.(П.Перебийніс.) 3.Грім гуркотів, огнямиро..сипався, неначе страшний суд настав.(Л.Глібов.) 4.З..мовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, неначе іскри, пустив хмарки, мов кільця диму.(В.Симоненко) 5.Грім, як шалений, стогнав і р..вів. Ввесь небозвід то палав, то чорнів.(Олександр Олесь.)

Кому із нас не доводилось побувати десь на відпочинку?Хто із нас не гав за чарівною красою природи? Усі ми у своєму ранньому, або взагалі не ранньому віці стежили за природою. Ми дивилися як за тваринним так і за рослинним світом. Щодня ми дізнавалися багато нового, багато цікавого. 
гаючи за тваринами: птахами, ссавцями, плазунами ми розуміли їхнє велике значення в природі. Коли б нам довелося гати за рослинним світом то ми б були впевнені що безліч рослин слугує ліками, їжею. 
На мою думку коли ми заходимо в ліс і бачимо веселих, співучих синиць та швидких життєрадісних комах ми розуміємо, що нам потрібно жити, жити та ще раз жити. Коли бачимо безліч надзвичайно пахучих квіток, кущів то ми розуміємо що нам потрібно не просто жити, а нам потрібно жити радіючи життю.

Сурядні речення:

Виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.

Кидає віжки, зістрибує, і вже тріщить цупка стерня під чобітьми.

А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке.

Тільки не гармату тягнуть за собою,  а  звичайну бочку-водовозку.

Підрядні речення:

Поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними.

(О.Гончар. За мить щастя)

Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.

В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу.

(О.Гончар. Залізний острів).