1. Робота з текстом.
— Прочитайте текст. Визначте тему та головну думку, Випишіть сполучники,
розберіть морфологічно.
«Чистий» тизјсдень
Останній тиждень перед Великоднем колись називали «білим» або «чистим».
У цей час віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на
першому тижні Великого посту. Найважливішим днем тизина е четвер, який
називали «чистим», «страсним» або «жиеним». Ще 00 Сходу сонца господарі
починали поратися в господарстві, а в хатах все повинно було бути чистим і
виглядати по-святковому. За повір'ям, навіть ворон у цей день носить своїх
дітей, щоб скупати в річці до сходу сонця. А хто з хворот тюдей статься
раніше воронових дітей — буде здоровим цілий рік.
Вранці прибирали в садках, прали білизну, стригти дітками волосся «шоб не
лізло». А увечері, коли у церкві правляться «страсті», 200иося зберігати
урочисту тишу навіть на вулиці, а в церкві «не күняти». Повертаючись місія
служби, віруючі намагатися донести додому «страсну» свічка так, щоб вона
не згасла, тому робили ліхтарики з кольорового паперу: Поnu au cтрасной
свічки удома випалювати хрести на воротах, на својогі, «цоо таха нечисть
хату минала» та не забігав у двір «поганий собака». УЧистий четвер хототи
кабанів та пекти поросят і ковоаси, обов'язкові ведодні страв у
п'ятницю нічого не їли «до виносу плащане з вівтаря на середние нерви, а
увечері розчиняли тісто на паску. Пеки ж паскі пие сбоn. Тоді же
фарбувати писанки та крашанки

ответ:

якщо зупинитися і подивитися навколо, можна з подивом усвідомити казкову красу природи. матінка-природа із задоволенням змінює картинки та грає різнобарвною палітрою барв. наче великий художник, вона дбайливо перефарбовує свої угіддя з дня на день, з місяця на місяць, з року на рік.

природа надзвичайно гарна у будь-яку пору року. взимку вона дрімає під білосніжною пухнастою ковдрою. навесні пробуджується від зимового сну. все живе радіє довгоочікуваному теплу. літо теплою, кольоровою, ситцевою хусткою опускається на ніжну землю. в ясно-блакитному сонячному небі лунає спів птахів. легкі білі хмаринки безшумно пропливають у височині. в полях стрекочуть коники, дзижчать та перелітають з квітки на квітку бджоли. але поступово на зміну веселому літу розміреним кроком приходить осінь. це особлива пора року. за своєю красою вона не поступається жодному сезону.

отже, кожної пори року природа красива по-своєму.

объяснение:

Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж  чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер…  Проте є в осені величава дозріла краса.

У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.

Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.

А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…