Свою першу вчительку я дуже поважаю. Здавалося, що немає кращої, як Любов Степанівна. Вона завжди з радістю зустрічала нас. На її обличчі не зникала весела посмішка, тому що радість жила в її серці. Вона старалася навчити нас, донести знання так, щоб нам було зрозуміло. Вливаючи в нас всю свою душу, видно було що вона відчуває відповідальність за наші довірливі серця. Все, що можна сказати доброго на світі, це тільки про нашу Любов Степанівну. Ми її дуже любили, поважали і шанували. Вірю, що їй було з нами дуже легко.
Коли я прийшла перший раз до школи, то потрапила до Олени Володимирівни-моєї першої вчительки. Вона для мене ,як друга мати. Саме Вона навчала нас читати й писати.Олена Володимирівна дуже добра й розумна людина. Вчителька розповідала нам про навколишній світ, навчала нас малювати и пришивати гудзики, бути чесними й людяними, допомагати одне одному. Моя перша вчителька залишиться у моїй пам"яті , як найкраща людина в моєму житті. Я її дуже люблю!
