За поданими словниковими статтями визначте тип словника, якому вони властиві. 1. Одн / о / рід / н / ий. 2. ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ, ГОМОГЕННИЙ книжн. Метали, скло, кераміка, полімери – це матеріали однорідні, або гомогенні (З журналу). 3. Однорі́дний [о̀днор′і́дний], м. (на) -дному / -д′н′ім, мн. -д′н′і. 4. Однорі́дність, -ності, ор. -ністю. 5. ОДНОРІ́ДНИЙ, -а, -е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. **Однорідні члени речення – члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв’язані. 2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах. **Однорідний хор – хор, до складу якого входять лише однорідні голоси (дитячі, чоловічі або жіночі). 6. Одноро́́дный однорі́дний; (одинаковый, подобный) одна́ковий, поді́бний, таки́й са́мий, одна́кий, односта́йний.

З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?

Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.

Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.

Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила 

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:

- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.