Жити в гармонії з природою - це легка, але даже важлива справа. Людина, як частина природи повинна берегти її, тому що без природи не буде самої людини. Як чудово вийти на вихідних у садок та посадити квітку чи дерево тим самим створити нове життя, чи нагодувати безхатню кішку чимось смачненьким йдучи з роботи. Такими справами ми робимо світ кращим, а згодом ця доброта повертається до нас. Треба поважати усе живе, що оточує нас - зберігати ліси від вирубки, тварин від знищення, океани від забруднення та багато іншого. Адже природа дарує нам свою красу та чарівність, натхнення та свіжість. Любов та повага до природи повинна жити у кожній людині, тільки тоді ми отримаємо теж саме від неї.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
