6.Укажіть речення, де відокремлене означення виражене прикметниковою сполукою.
1.Ялинки , мокрі від густого туману, похилили гілочки.
2.У дерев’яній клітці стояв скелет, прикритий темно-сірою шкірою.
3.Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями.
7.Укажіть речення, у якому вжито два відокремлені означення (розділові знаки пропущено).
1.Дні летять повні сонця й музики.
2.Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.
3.Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.
8.Не відокремлюється означення,виражене
1.дієприкметниковим зворотом, якщо стоїть перед означуваним словом
2.дієприкметниковим зворотом, що має обставинне значення.
3.прикметниковою сполукою.
9.Знайдіть речення з невідокремленим означенням( розділові знаки пропущено):
1.Пісня волі споетизованої в дні лихоліття чаруючим акордом лунала в серцях молоді.
2.Втікачі поривалися туди де ще не чуть кайданів скованих на людей людьми.
3.На тлі цього нечупари різко вирізнялася Юлькова модна куртка й начищені до блиску черевики
10.Відокремлюються неузгоджені означення (ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ)
1.виражені іменником з прийменником чи без прийменника, що стоять після узгодженого означення
2.виражені інфінітивом, після якого можна поставити А САМЕ
3.виражені інфінітивом, після якого не можна поставити А САМЕ
11.Знайдіть речення з пунктуаційною помилкою
1.Стефко Вус, приміром, сидить удома, голодний, самотній і сердитий.
2.Марічка, стомлена від тяжкої виснажливої праці швидко заснула.
3.У рань, свіжу та прозору, навколо тихо.

1. Розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови, називається:

   Б) морфологією;

2. У такому словосполученні залежне слово виражене пасивним

дієприкметником:

  В) освітлена кімната;

3. У реченні «Згаяного часу і конем не доженеш»  

дієприкметник виконує синтаксичну роль:

   Б) означення;

4. У такому реченні дієприкметниковий зворот не треба відокремлювати  комами:

 Б) Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

5. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться окремо:

    В) не зорані восени поля; ще не прочитана книга;

6. В якому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

   Б) зрубаний, оповитий, позичений, прочитаний;

7. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

 1. пожовклий - Б) минулий час, активний стан;

 2. палаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

 3. зроблений + 4. виконаний - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

8. Відповідність між дієприкметником та його творення:

 1. писаний - Г) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

 2. стертий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

 3. згорілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

 4. читаючий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

 

9. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання :

1. Я ніби приїхав у давно не бачені рідні місця.  

  - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Вчений здійснив нечуваний подвиг в ім'я науки.  

  - А) дієприкметник без НЕ не вживається;

3. Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.

  - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка;

4. Над Дніпром знявся нестихаючий шум.

  - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

10. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що … :

   Б) виражає ознаку предмета за дією;

11. Від дієслова НАПИСАТИ можна утворити:

   В) пасивний дієприкметник минулого часу;

12. У реченні «А вже сьогодні картина нарешті намальована» дієприкметник виконує синтаксичну роль:

  Б) присудка;

13. У такому реченні дієприкметниковий зворот треба відокремлювати

комами:

   Б) Море мовчало, зовсім приспане тихою ласкою ночі.

14. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться разом:

    В) незнані дороги; неспиляне дерево;

! 15. В такому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

    НЕМАЄ ВІДПОВІДНОСТІ

А) люблячий, намальований, вишитий, зроблений ;

Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

В) тремтячий, замерзлий, міцніючий, вкритий;

Г) блукаючий, вимитий, в'янучий, напоєний.

! ** Є всі дієприкметники НЕдоконаного виду:

   Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

16. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

1. замерзлий - Б) минулий час, активний стан;

2. згасаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

3. вкритий + 4. загублений - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

17. Відповідність між дієприкметником та його творення:

1. загорнений - Г) ) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

2. змитий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

3. посивілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

4. лежачий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

18. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання:

1. Я побачив на столі не завершений письменником твір.  

    - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Нас чекають дороги незнані.  

    - А) дієприкметник без НЕ не вживається

3. Підлога не вимита, в хаті не прибрано.

    - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка  

4. І кликав день в неміряні світи.

    - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.