Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.
Завдання 1. Морфологія – це: В) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;
Завдання 2. Буква и пишеться в усіх словах рядка: Б) чИстота, щИрий, хИтрий.
Завдання 3. Вставне слово в реченні (Від морозу, ЗДАВАЛОСЯ), захололо не лише повітря, а й вітер) означає: В) невпевненість.
Завдання 4. Числівник відповідає на питання: Г) котрий? скільки?
Завдання 5. Спільнокореневі слова є в рядку: Б) день, буденний, щоденник.
Завдання 6. Відповідність між словами обох колонок: 1. Летовище. - б) аеродром; 2. Наплічник. - в) рюкзак; 3. Закінчення. - д) флексія; 4. Вертоліт. - г) гелікоптер.
Завдання 7. Відповідність між словами та їх звуковим складом: 1.В᾽юн, Ярослав, арф᾽яр, щастя. - б) звуків більше, ніж букв, в усіх словах рядка 2.Тьмяний, роздоріжжя, ллються, нетто. - г) звуків менше, ніж букв, в усіх словах рядка 3.Крайка, ясність, буряк, прийом. - а) кількість букв відповідає кількості звуків 4. Юнкер, майка, п᾽ять, майбуття. - е) звук [й] є в усіх словах рядка.
Завдання 8. Відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями: 1. Скринька Пандори. - б) вмістилище зла, лиховісний дар 2. Гордіїв вузол. - а) складне переплетення обставин 3. Дамоклів меч. - д) постійна небезпека 4. Пташине молоко. - в) межа, вершина всіх бажань
Завдання 9. Відповідність займенника і розряду за значенням: 1. Котрий, чий, скільки - г) відносні 2. Стільки, такий, той - б) вказівні 3. Ніякий, ніхто, нічий - д) заперечні 4. Хто? Що? Який? - в) питальні
Завдання 10. Утворені словосполучення зі слів лівої і правої колонок: 1. Пишався + б) мною 2. Сміявся + в) з мене 3. Пробачив + д) мені 4. Дивився + а) на мене
Завдання 11. Відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами: 1. Інфінітив. - в) підіймати 2. Особова форма. - а) мрячить 3. Дієприкметник. - д) оповитий 4. Дієприслівник. - г) забувши
Завдання 12. Вид односкладних речень: 1. Означено-особове. - г) Лупайте сю скалу! 2. Неозначено-особове. - д) Весілля справляли по-старосвітському. 3. Узагальнено-особове. - в) Більше роби та менше говори. 4. Називне. - б) Пахощі весняного лугу.
Завдання 13. Відповідність значення вставного слова і приклада: 1. Невпевненість. - г) |Може|, то птахи приносять на своїх крилах весну? 2. Джерело інформації. - б) Кімната, |за його свідченням|, була просторою. 3. Активізація уваги. - а) А завтра у мене, |знаєш|, важливі справи в місті. 4. Емоційна оцінка. - д) |Як на лихо|, потяга на станції вже не було.
Завдання 14. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення. 1.Обставина: в) Який шумливий світ там, |за вікном|! 2. Додаток: д) Усі прийшли на заняття, |за винятком двох чергових|. 3. Означення: а) Божий світ, |оповитий красою|, задрімав у легенькому сні. 4. Прикладка (різновид означення): г) Осінь, |найкраща пора|, пахла з усіх підвід.
Завдання 15. Відповідність між реченнями та пунктограмами. 1. Кома при відокремлених обставинах: в) Біліє лілея серед ряски, |ваблячи око своєю дивовижною чистотою|…(О. Гончар). 2. Кома при відокремлених додатках: г) Ніхто з живих істот, |крім людини|, не піде на смертельний ризик в ім’я істини (Р. Іваничук). 3. Кома при уточнюючих членах речення: д) У жнива, |у день жаркий|, |після косовиці|, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук) 4. Кома при порівняльному звороті у реченні: б) Стрічаю дощ, |як сина| (І. Жиленко).
Завдання 16. Антоніми до поданих слів: моральний – аморальний, емігрант – іммігрант, гармонія – дисгармонія.
Завдання 17. Форма орудного відмінка від поданих числівників: шістдесят чотири – шістдесятьма чотирма, дев'яносто п’ять - дев'яноста п’ятьма.
Завдання 18. Сполучники: незважаючи на те що, немовби, начебто.
