Прочитайте. Знайдіть і випишіть дієприкметники, назвіть дієслівні й прикметникові ознаки їх. Вітряки! Натруджені старі дідугани, мало вас зосталося на землі нашій. А ті, що збереглися, стоять почорнілі на белебні з потрощеними дошками і, здається, звели до неба скалічені руки й благають пощадити їхню старість… Відлопотіли вони своє, відмололи зерно на борошно, відстугоніли жорнами та ступами й тепер, покинуті й забуті, стогнуть під свавільними вітрами, ніби скаржаться на свою долю. У кожного вітряка своя доля, яка тісно переплелася з долею людською, бо ж люди, немов ті вітряки, живуть на вітровінні, не знаючи спокою. А іноді падають на землю від свавільних вихорів із потрощеними крильми. І не кожному судилося злетіти в небо… Щоб скорити висоту, людині потрібні інші крила.

(1) Земля (іменник) стряхнула (дієслово) із (прийменник) себе (займенник) покривало (іменник) зимового (прикметник) сну (іменник), (2) природа (іменник) почала (дієслово) оживати (дієслово), (3) а (сполучник) небо (іменник) стало (дієслово) по-весняному (прислівник) блакитним (прикметник).

(Речення складне, з різними видами звʼязку (сполучниковий сурядний + бесполучниковий), розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

Земля підкреслити однією лінією;

стряхнула – двома лініями;

із себе – пунктиром;

покривало – пунктиром;

зимового – хвилястою лінією;

сну – хвилястою лінією;

природа – однією лінією;

почала оживати – двома лініями;

небо – однією лінією;

по-весняному – пунктиром з крапкою;

стало блакитним – двома лініями.

1. Вранці (це було недавно, в березні) ми зібралися біля школи, щоб їхати на районне свято української мови. 2. Чекали Петра (у Петра погана звичка завжди запізнюватися) і розмовляли про се, про те. 3. Раптом Сергій

згадав, – і треба ж таке! – що забув сопілку вдома на дивані. 4. Складав усе в

сумку і от сопілку забув покласти (поки щось десь знайдеш, то знаєте, як

воно буває!). 5. Отак завжди в нас: готуємося до чогось цілий місяць, – скільки про цю підго-

товку розмов буває, скільки метушні! – а коли

доходить до діла, то нам бракує простої зібраності.