Знайдіть помилки в оформленні пояснювальної записки. Зредагуйте текст, обґрунтуйте виправлені помилки. Завідувачу шкільним відділом київського педагогічного коледжа при національному ун-ті ім. Т. Г. Шевченка пану А. А. Корнійчук від студента 23 групи Бутейко Миколая Іл'їча Пояснювальна записка. Я, студент М. І. Бутейко, не був присутнім на заняттях 15 квітня завдяки хворобі. Справка № 18-05/106, видана травматологом, що працює в поліклініці № 2 Деснянського района м. Києва паном Коляда С.Г. 16.04.05, прикладається.

Цього літа ми разом з класом їздили до Києво-Печерської лаври. Я там був уперше, і де місце мене вразило.
Києво-Печерська лавра була заснована майже тисячу років тому. Сьогодні тисячі людей приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір мистецтва, а й поклонитися справді святому місцю. Заснували святиню українського народу два православні монахи, які вирішили відмовитися спілкуватися із зовнішнім світом та вирили собі печери для того, щоб жити в них та молитися Богу.
Зараз Києво-Печерська лавра поділяється на дві частини – наземну частину монастиря і печери. Архітектура наземної частини лаври просто дивовижна. У соборах постійно поновлюються прекрасні фрески, які в багатьох соборах зроблені у стилі українського бароко, для якого характерні блискучість, величність, різнокольоровість фарб. Найвищою спорудою є дзвонарня. Вона сягає приблизно 300 м заввишки. 
 
Найдивніше місце у лаврі — печери зі святими мощами. Є печери з назвою Ближні: глибокі та з довгим шляхом, а є печери Дальні — з коротким шляхом. У печерах темно та мало свіжого повітря. Всі ходять туди зі свічками, якими освітлюють свій шлях.  По боках є вибоїни у стінах, де встановлено труни зі Святими мощами. Мощі — то останки святої людини, які чудодійним чином зберігаються довгі сторіччя.  Біля них можна ставати та читати молитви, загадувати бажання. 
Києво-печерська лавра важається однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу. І ми повинні цим неабияк пишатися.

Цей пам'ятник Тарасові Шевченку, видатному українському поетові, невтомному поборнику свободи своєї Батьківщини і всіх пригноблених народів. Відкритий 5 грудня 1971 року. Він зведений у цьому місці згідно з національним законом № 17.380 як щедрий дарунок відповідно до Указу № 1042/68 місту Буенос-Айресу від українців, що проживають в Аргентині і у вільному світі, та їхніх дітей, що народилися тут, в переддень 75-річчя прибуття українських іммігрантів до гостинного дому Генерала Хосе де Сан-Мартіна. Пам'ятник присвячений благородній нації Аргентини. Українці висловлюють одностайну і глибоку подяку за дружній прийом, який вони отримали на цій землі. Від українців і їхніх нащадків, які знайшли тут не тільки мир, працю і добробут, але й дорогоцінні демократичні свободи, за які боровся героїчний Кобзар України.